Виникнення держави. Теорії виникнення держави

Як нова організація влади, що відповідає реальним соціальноекономічним, політичним та іншим умовам, держава характеризується такими ознаками, які відрізняють її від родового ладу:
1) територіальним розподілом суспільства (якщо родові об'єднання людей складалися і групувалися за родинними зв'язками, що мали вирішальне значення, то в нових умовах, при зростанні рухливості людей визначальним чинником став територіальний розподіл, за яким вони здійснювали свої права й обов'язки там, де поселялися, безвідносно до роду і племені);
2) заснуванням публічної влади, яка безпосередньо не співпадає з населенням (це виявилося в появі особливого прошарку осіб, що відокремлюється від народу і консолідується в офіційні структури (апарат), завдання яких полягає тільки в управлінні суспільством);
3) введенням податкової системи, основу якої складають внески населення на утримання публічної влади.

Утворення держави пройшло ряд етапів, яким були властиві переплетення рис родоплемінної і державної організації суспільства. Одним з таких етапів була військова демократія, що поступово переродилася на військово-ієрархічну форму правління, за якої влада все більше зосереджувалась в руках військових вождів, які безпосередньо спиралися на військову дружину.

Слід також зауважити, що, незважаючи на загальні закономірності, виникнення держави як особливої форми суспільної організації у різних народів світу мало свою специфіку, зумовлену конкретними історичними умовами. В силу зазначених особливостей розвитку суспільства, а також внаслідок різних підходів до вивчення самого процесу виникнення та розвитку державності, в сучасній правовій науці існує велика кількість теорій походження держави, основними з яких є:

1. Міфологічні концепції Стародавнього світу.
В основі міфологічних концепцій лежать уявлення про надлюдське, надприродне першоджерело і походження як самої людини, так і існуючого порядку в житті людей, що включає і правила поведінки, і загальну владу. Так, наприклад, за давньоіндійською міфологією ріту — загальнокосмічний і земний порядок, його закон і звичаї встановив бог Індра; відповідно до міфології Стародавнього Китаю, порядок у Піднебесній, включаючи організацію суспільства і влади, породжений і зумовлений волею Неба (а імператор Китаю при цьому сприймається як «син Неба»).

2. Теорія Арістотеля.
Судження античного філософа Аристотеля відрізняє антиісторичний підхід, тобто ігнорування соціального чинника розвитку людини і суспільства. За Аристотелем, сама природа людини визначає її колективне буття в умовах державної організації. Людина, на думку Аристотеля, призначена для життя в державі, а держава є вінцем творіння в системі людських спільностей.

3. Теологічна теорія (Ф. Аквінський).
Видатний християнський мислитель, богослов часів Середньовіччя Фома Аквінський абсолютизує тезу про зумовленість виникнення держави. Відповідно до його теорії, держава — це божественне встановлення (Божа воля), низпослане людям для їх блага. Звідси — її вічність і непохитність. Але будьCяка світська влада є, в будь-якому випадку, похідною від влади церкви, влади релігійної.

4. Патріархальна теорія (Р. Фільмер).
Відомий англійський вчений ХVII ст. Р. Фільмер пояснював походження держави і права історичним розвитком, об'єднанням сімей, родів, племен. Держава, на його думку, утворюється шляхом механічного об'єднання розрізнених родів в окремі племена, племен — у союзи, і так аж до появи великої цілісної спільності — держави. Влада монарха, таким чином, розглядається як продовження влади батька (патріарха), який піклується про членів своєї родини та забезпечує загальний порядок.

5. Договірна теорія (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, О. Радищев).
Теорія суспільного договору, основні ідеї якої були вперше сформульовані ще в античні часи Епікуром, отримала новий розвиток у XVII–XVIII ст. Згідно з даною теорією, держава виникає внаслідок свого роду угоди, пакту між сувереном (правителем) та його підданими з метою організації суспільного порядку. Отже, на думку представників даної доктрини, держава виникає як продукт свідомої творчості, як результат договору, який складають люди, що знаходилися до цього в «природному», первісному стані.

6. Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський).
Теорія насильства в найбільш логічно завершеному вигляді виникла в ХІХ столітті в працях Є. Дюринга, Л. Гумпловича, К. Каутського та ін. Причину походження державності представники даної доктрини
вбачали не в економічних відносинах, божественному провидінні або суспільному договорі, а у військовоCполітичних чинниках — насильстві, поневоленні одних племен іншими. Для управління завойованими народами і територіями був необхідний апарат примусу, яким і стала держава. Таким чином, держава — це організація, яка виникла «природно» (шляхом насильства) для забезпечення володарювання одного племені над іншим. Для обґрунтування своєї ідеї прихильники даної теорії використовували історичні факти про утворення і розвиток давньогерманської держави.

7. Психологічна теорія (Л. Петражицький).
Виникнення держави, за даною теорією, пояснюється особливостями психіки людини, потребою індивіда жити в колективі, його біологічними інстинктами, прагненням до підкоренню авторитету і силі. Розвиток теорії Л. Петражицького знайшов продовження у роботах багатьох правознавців, філософів, психологів, соціологів ХХ століття (М. Вебер, З. Фрейд, К. Юнг, Е. Фромм та ін.), які звертались до вивчення залежності людської свідомості від авторитету вождів, релігійних та політичних діячів, лідерів.

8. Соціологічна (органічна) теорія (Г. Спенсер, Е. Дюркгейм).
Видатний соціолог Г. Спенсер вважав державу результатом соціальної еволюції, яка є різновидом еволюції органічної. Тому, на думку Г. Спенсера, походження і розвиток державності, як і розвиток живої природи, зумовлюють загальні закони органічної еволюції. Інший відомий соціолог Е. Дюркгейм, у противагу психологічній теорії розвивав погляд на людину як насамперед суспільну, а не біопсихологічну істоту. Таким чином суспільство повинно сприйматися як продукт колективної свідомості людей, для забезпечення якого і створюються відповідні державноCправові інститути.

9. Соціально?економічна (марксистсько?ленінська) теорія
(К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін). Провісником теорії можна вважати Платона, який першим в історії розглядав розподіл праці між людьми як головне джерело державності. Але в найбільш детальному і продуманому вигляді теорія сформувалася в марксистському вченні про державу. Марксизм пов'язує появу держави з розподілом суспільства на класи (родоплемінна організація людей, на думку представників цієї теорії, перетворюється на державу тоді, коли її зміст і функції зосереджуються на охороні економічних, політичних та ідеологічних інтересів групи, яка володіє основними засобами виробництва). З розвитком виробництва, суспільного розподілу праці, соціальної та майнової диференціації розвиваються і конкретні форми держави відповідно до певної соціальноCекономічної формації. Держава, за даною теорією, завжди покликана забезпечити політичне панування економічно панівного класу.

10. Теорія школи політичної антропології (Г. Классен, М. Фрід, М. Саллінз).
Представники школи політичної антропології при вивченні процесів виникнення і розвитку держави використовують у своїх роботах великий емпіричний матеріал і математичні методи дослідження суспільних явищ. Серед основних чинників, що вплинули на утворення держави, виділяють:
— екологічний чинник, тобто природноCкліматичне середовище розвитку даної спільності;
— демографічний чинник — щільність і чисельність населення, міграційні процеси, умови розселення населення в даному реґіоні;
— психологічний та інші чинники.

Наявність такої кількості різних теорій походження держави свідчить про складність розглянутого питання, неможливість абсолютного знання з даної проблематики. Не всі теорії і концепції є рівноцінними, але усі вони мають певну пізнавальну цінність. Кожна з запропонованих теорій поCсвоєму розкриває той або інший аспект багатогранного процесу формування держави і права, робить свій внесок у розширення його пізнання. Деякі концепції походження держави мають багато спільного, доповнюють одна одну, і, таким чином, створюють загальну, повну картину даного процесу. В цілому, до дослідження процесу виникнення держави необхідно підходити з урахуванням різних позицій, розглядати як внутрішні, так і зовнішні чинники, як причини, так і умови факту появи держави, а також різноманітні політичні, економічні, соціальні і природні фактори, що вплинули на виникнення і розвиток державності.