Статистика сторінки
Слів у статті: 963 Символів в статті: 7426 Відвідувачів статті: 4869 Сторінку переглянуто: 4345 |
Виникнення права, особливості його розвиткуДиректорія статі: Головна – Суспільство й Культура – Влада й закон Проблеми походження права, праворозуміння, зв'язку права та держави в юридичній науці до останнього часу були гостро дискусійними. Принципове розходження між різними типами праворозуміння полягає в розрізненні права та закону. Так, природно-правова теорія (яка найбільш оформлений, завершений вид прийняла в роботах вчених XVII–XVIII ст. — Т. Гоббса, Дж. Локка, О. Радищева та ін.) розрізняє право та закон (поряд з позитивним правом, тобто законами, які приймаються державою, існує вище, істинне, «природне» право, яке властиве людині з моменту її народження). Це сукупність природних, невід'ємних прав і свобод людини, що виступає критерієм права позитивного, але не співпадає з ним. Право і мораль ототожнюються, а джерело прав людини вбачається не в законодавстві, а в самій природі людини. Все, що в позитивному праві не співпадає з правом природним, не може вважатися правом. Головними ідеями природного права проголошувались: право на життя, право на приватну власність, Позитивісти, навпаки, вбачають у праві загальнообов'язковість, формальну визначеність, нормативність. В межах позитивістського розуміння права склалися такі основні концепції права: При всіх різних підходах до праворозуміння ніяке побажання, переконання або думка не можуть розглядатися як правова норма доти, доки вона не виражена в юридичному акті, прийнятому в особливому порядку. Держава безпосередньо пов'язана з правом і проводить через нього свої встановлення. Право не існує без держави, воно є її безпосереднім продуктом, породжується в процесі особливої державної діяльності — правотворчості. Держава стосовно права визначає необхідність правового реґулювання тих або інших відносин, встановлює політичні, правові та організаційні форми правотворчості, виявляє вольовий зміст права, забезпечує дотримання і виконання права всіма соціальними суб'єктами та у необхідних випадках вдається до примусу, якщо норми Право — це система загальнообов'язкових соціальних норм, встановлених та забезпечених державою і спрямованих на реґулювання суспільних відносин. Можна виділити такі особливості правових норм, що відрізняють їх від соціальних реґуляторів первісного суспільства: Зазначені особливості норм права ще раз дозволяють підкреслити чіткий взаємозв'язок держави і права. Право не може існувати без держави, але й держава не може функціонувати без права — саме право реґулює всі сторони життя в державі, закріплюючи порядок формування і діяльності органів державної влади, їх стосунки між собою, визначає взаємовідносини між громадянами держави та ін. Держава є тією формою, в якій здійснюються як загальні, так і приватні інтереси, у якій знаходить своє зосередження все громадянське суспільство даної епохи, тому всі загальні встановлення опосередковуються державою, одержують політичну форму. Право ж здійснює в суспільстві самостійні функції, спрямовані на забезпечення нормального розвитку суспільства, тому воно виконує стосовно держави роль організуючу, закріплюючи структуру органів держави, їх компетенцію, відповідальність. Право забезпечує сталість, стабільність суспільних відносин, воно обмежує свавілля суб'єктів, формалізує поведінку, тим самим урегульовуючи суспільні відносини. Перші нормативні узагальнення здебільшого являють собою державноCнормативні прояви індивідуального рішення або визнаного державою і захищеного звичаю. Наприклад, такі найдавніші юридичні пам'ятки, як «Закони Ману» в Стародавній Індії, «Закони царя Хаммурапі» у Вавилоні, «Закони ХІІ таблиць» у Стародавньому Римі, «Руська Правда» в Київській Русі відтворювали норми звичайного права, містили в собі прецеденти та деякі прямі закони. Перехід до правотворчості (тобто до формування норм права законодавчою, виконавчою і судовою владою) був здійснений значно пізніше. В ході подальшого розвитку суспільства той або інший елемент права набував домінуючого значення, починалося формування національних правових систем.
Стаття №129 | Переглянуто: 4345 | Додано: 13 грудня 2012 г.
Чому Ви ще не прокоментували? Залишіть свій коментар! Весь Інтернет заждався вже! |
||
На правах реклами:
|