Економічні підстави до самостійної нації

Класичною формою новочасної продукції є великий капіталістичний промисл; представником його – буржуазія. Класичною ж формою держави капіталістичної, буржуазійної, держава – національна.

Сучасна національна ідея, в суті речі, – ідея буржуазійна. Буржуазія і народність – се плід, що виріс на однім і тім самім ґрунті, розвиток одної впливав на другу і на відворот, а роль, яку відігравала народна (національна) ідея, відповідає ролі, яку відігравала буржуазія. Буржуазія, національна ідея і національна держава – се виплив економічної еволюції, дитина капіталістичної продукції.

Рівномірно, як капіталізм, розвиваючися, заточував щораз, то ширші круги свого панування, як щораз, то дальше почав посуватися на схід, рівномірно з тим почали показуватися на горизонті нашого віку і «нові» народності, почали поставати і нові народні держави. Поставання нових народностей і нових народних держав, а розклад старих різнонародних держав на кілька держав, та вже однонародних – се ж справа, що появилася в нашім столітті на дневнім порядку загальносвітового життя і не сходить з нього ще дотепер. Справа все залагоджувана, а все ще не залагоджена, хоч порішена на однім місці, з’являється на другім і там допоминається розв’язки.

Пригляньмося лише коротко сучасним державам.

Як звісно, відкриття морської дороги до Індій і полудневої Африки і відкриття Америки перенесло торгівлю з побережжя Середземного моря на береги Атлантичного океану. Внаслідок сього Італія, полуднева Франція і Німеччина, що стояли дотепер, до XVI в[іку], напереді економічного і культурного життя Європи, уступають місце Португалії, Іспанії, північній Франції і Англії. Внаслідок незвичайного розвитку торгівлі і промислу, а з тим і сильного розвитку міст у поодиноких краях західної Європи, починає підноситися на Заході щораз більше значення міського класу – буржуазії. Завдяки торгівлі і промислові займає буржуазія щораз визначніше місце в економічнім житті поодиноких країв, а вкінці, запанувавши економічно над усіма другими класами, починає впливати вже і на крайову політику.

Остаточно її інтереси стають головною віссю цілої крайової політики. А її інтереси, інтереси світової торгівлі і внутрішнього промислу, вимагають передовсім нової політичної організації: їй треба держави сильної, могучої, зцентралізованої, з одно-цільною адміністрацією, а до того ще – держави о далеко більшій територіальній розтяглості, як дотепер. Отже і починають лучитися розбиті і розпартикуляризовані дотепер на дрібні князівства народності, під щораз то сильнішим напором нових потреб, в щораз то більші економічні і політичні території – аж остаточно, з кінцем XVI і в XVII [віці], і з’являються вже на публічній арені звісні три сильні нації, зорганізовані в три великі національні держави, нації – іспанська, французька і англійська. Рівночасно, під впливом тих економічних і політичних чинників, наступає незвичайний розвиток культури на Заході, починає розвиватися і щораз більше кріпшати національне почуття, розвиватися національна штука і національна література.