Обґрунтування вибору технологічних баз

Якість виготовлення деталі залежить від правильного вибору технологічних баз, оскільки невірний вибір зміщує положення заго­товки відносно інструменту, призводить до похибок обробленої поверхні, створює нерівномірність припусків на обробку і може бути причиною браку. Для підвищення точності оброблення на операціях технологічного процесу важливим є суміщення основних конструкторських баз (ОКБ) з загальними технологічними базами (ЗТБ), тому після класифікації поверхонь деталі пе­ревіримо можливість такого суміщення.

ЗТБ є незмінний комплект баз заготовки, застосування якого для біль­шості технологічних операцій дає змогу виконати оброблення більшості по­верхонь деталі.

Конструкцію деталі можливо представити у вигляді 4-х видів поверхонь:
ОКБ – основнимм конструкторськими базами (бази, які визначають положення да­ної деталі у вузлі) для важелів і корпусних деталей є площина та отвір.
ДКБ – допоміжні конструкторські бази (поверхні, котрі визначають положення інших деталей відносно даної).
КП – кріпильні поверхні.
ВП – вільні поверхні ( об’єднують вказані поверхні у єдину цілу деталь).

Алгоритм вибору ТБ включає в себе наступні етапи: обґрунтування вибору загальних технологічних баз (ЗТБ), які представляють собою сукупність по­верхонь заготовки і забезпечують обробку максимальної кількості поверхонь та обґрунтування вибору ТБ для обробки ЗТБ.