Сприйняття часу

В основі відчуття часу лежать кінестезичні (рухові) та слухові відчуття. Рухові відчуття забезпечують досить точне відображення тривалості, швидкості та послідовності явищ. Особливо важливі кінестезичні відчуття у сприйнятті ритму. З точки зору психології, ритмічні – серія об'єктів як серія групи стимулів. Послідовні групи звичайно будуються за одним зразком і сприймаються як повторення. Характер сприйняття групи у значній мірі визначається серією стимулів: відносна інтенсивність стимулів, їх абсолютна і відносна тривалість, розташування у часі.

Якщо серія складається з фізично ідентичних і однаково розташованих в часі стимулів, сприйняття ритму визначається суб'єктивними факторами. Сприймається серія груп, в кожній з яких акцентовані певні елементи. Сприйняття ритму як правило супроводжується руховим акомпанементом.
Слухові відчуття відображають часові особливості діючого подразника: його тривалість, ритмічний характер тощо. Вимірювач часу – слух. Слухова пам'ять – пам'ять часу.