Вирощування рослин у водній культурі

У склад рослин входять всі відомі у теперішній час елементи. Елемент вважається необхідним, якщо:

1. Його відсутність виключає нормальний життєвий цикл рослини.
2. Недостатність елементу викликає специфічні порушення життєдіяльності рослини.
3. Елемент безпосередньо використовується у процесах перетворення речовин та енергії.

Все це можна встановити тільки при вирощуванні рослин на штучних поживних середовищах – у водних та піщаних культурах. Виключення будь-якого з макро- або мікроелементів призводить до порушення структури та обміну речовин рослин, гальмуванню їх росту та у майбутньому – до їх загибелі.

Для вирощування рослин у водних та піщаних культурах використовуються суміші солей, які містять всі необхідні макро- та мікроелементи. У грунтових культурах вносять тільки солі елементів, яких не вистачає. Найбільш часто використовується суміш Кнопа (1859), Гельригеля (1883) та Прянишникова (1900); дві перші використовують для водних та піщаних культур, а останню – для піщаних. Для цього використовують дистильовану воду та хімічно чистий кварцовий пісок, чисті солі, хімічно стійкі ємності та хімічно стійкий посуд для приготування та збереження розчинів. Досліди з виключенням мікроелементів потребують особливої пильності. Так, при вирощуванні рослин без цинку проводиться очищенні поживних розчинів, приготовлених на бідистильованій воді, розчином дитизону у чотирихлористому вуглецю, який зв'язує цинк.

Такі досліди проводяться у спеціальних скляних спорудах (світлицях), які називаються вегетаційними будиночками. У холодні сезони будиночки обладнуються опалювальними обладнанням; такі будиночки називають теплицями або оранжереями. В останній час для вирощування рослин використовують штучні джерела світла: накалювання, люмінесцентні, ксенонові, ртутні лампи та інш. Споруди, в яких регулюються всі фактори росту та розвитку рослин, називаються станціями або лабораторіями штучного клімату, а найбільш устатковані з них – фітотронами.